Горить вогонь війни,
Бо вороги прийшли
В наш край. Його вони
Усі і здійняли.
Горить у нім весь край
Коханий, дорогий,
І серденько украй
Щемить. Пала палкий.
Випалює міста
І лю́дськії життя
Війна жорстока та
Без краплі співчуття.
Вогонь війни такий.
Таким він завжди був.
Край рідний, дорогий
Наш в ньому потонув.
Та ми щосил б’ємось
З ним. Він нас не зжере.
Йому ми не здамось.
Нас він не забере
З собою в небуття.
Його ми згасим всі.
І мирнеє життя
В своїй усій красі
Розквітне знов у нас,
Мов квітка навесні.
Його настане час
Насправді, а не в сні
У нашому краю,
В якім ми будем жить,
Неначе у раю,
Кожнісінькую мить,
Впродовж всього життя,
Бо згасимо вогонь
Війни без вороття.
Війна мине, мов сон.
Євген Ковальчук, 23. 09. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996688
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2023
автор: Євген Ковальчук