(недавно прийшла з городу)
***
Ой, втішаюся погоді,
Вкотре знову на городі,
Бо ж я бабця не пихата,
Є у мене гарна хата,
А ще подружка лопата.
Держачок має гладенький,
Пригріва промінь ясненький,
Чом, же тут, не турбуватись,
Та трудом не милуватись,
Але ж лоб, правда, мокренький,
Підітру, носа тихенько,
Гайда бабцю не здавайся,
Та всякчас позадавайся!
Фронт робіт, мов підписала,
Перед тим шматочок сала,
З’їла з хлібом на угоду,
Тому й маю славну вроду!
Тих морщин, не бачу зовсім,
Хоч давно, як оця осінь,
Все ж погляну до горіха,
Зігріває серце, втіха.
Лице з листям червоніє,
Про веснОньку душа мріє,
Птахів з вирію стрічати,
І надію не втрачати,
На дні мирні в Україні!
*
Ой копай, моя лопато!
Із натхненням і завзято,
Треба жити, працювати,
Щоби горя й бід не знати!
21.10.2023р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996652
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2023
автор: Ніна Незламна