[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=lY1ZHss1eO8
[/youtube]
Літає вітер в чистім полі,
Розносить листя по ріллі.
В них серце стиснеться до болю:
Далеко так вже до рідні.
Їм ще пожить із ними трохи,
Насолодитись ще життям.
Тому вселились оці страхи,
Бо вже немає вороття.
Пригріє сонце, заспокоїть,
На хвильку інші в них думки,
Та рани серця не загоїть,
Які далися їм взнаки.
Погладить вітер час від часу,
Коли у настрої бува.
Хоч знає він: в них мало шансу,
Їх не врятують вже дива.
Таке життя, все розуміють,
Заплачуть тихо із дощем.
Поки вони ще багряніють,
Та на серцях болючий щем...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996570
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2023
автор: Н-А-Д-І-Я