Таких засніжених світанків
В моїх краях давно вже не було.
За ніч так снігу випало багато,
Та й вранці він ще густо падав за вікном.
Земля прекрасна, біла й чиста
Від тих снігів, що падають небес,
Старанно замітають всі стежинки,
І спогади зникають від таких чудес.
На цей покров пухнастий, білий,
На непорочний і чистенький сніг,
Лягає перший, боязкий, несмілий,
Здається, схожий із твоїм, відбиток ніг.
Такі незаймані розлоги
Лежать до світанкової зорі…
Але я хочу вірити, що скоро
До мене добереться по снігу твій слід.
13.02.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996464
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2023
автор: Martsin Slavo