Іній на гілках сріблиться,
Під ногами сніг рипить.
На плечі моїм рушниця.
Полювання – світла мить!
Пес мій відчува лисицю.
Слід заплутала вона.
А мені б хотілось стріти
Не лисицю – кабана!
Молодий мисливець хоче
Вполювати хижака.
Це йому потрібно конче!
Та хижак усе тіка…
Он ялинка білосніжна,
Наче в мареві, стоїть.
На гілках її розкішних
Сніг під сонцем мерехтить…
В лісі тихо, як у казці…
Замилуєшся на мить
І не вчуєшся, як заєць
Недалеко пробіжить.
“Гей! Пильнуй!..”. Біжи, вухастий,
Не стрілятиму тебе,
Бо навколо так прекрасно!
В мене серце не сліпе.
Я боюсь, щоб постріл влучний
Цю красу не зруйнував.
Тож на тебе, мій голубчик,
Не підніметься рука.
Полювання так люблю я!
Але мало убивав.
Хтось рушницею полює,
Я ж душею полював.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996257
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2023
автор: Олександр БУЙ