Десь там, далеко… думки залишила,
Бач прикраси́лись у різні кольори,
Жаль та утримати, просто несила,
Хай заберуть неповторні вечори.
Гори зберуть розчарування й смуток,
Весь біль душевний, сховають печери,
Я ж так давно, хтіла зібрати в жмуток,
Щоб врешті- решт не ввижались химери.
Віднайду спокій в блакитних висотах,
Хоч колір й топиться в темній глибині,
Не жага ждати зоряної ночі,
Надія є… в неокраїй далині.
Чи загублюся, в омріяних злетах?
Сонячний шлях… враз поведе до віри,
Що, як проснуся, зрадію світанку?
А що життя? Завжди щоденний вирій,
Сумні думки, гноблять безперестанку,
Та зберу сил, у себе знов повірю.
27.08.2023р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996252
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2023
автор: Ніна Незламна