Про вибір

Дорогі  люди  з  проблемою  вибору,  Welcome  до  моє  нової  поезії!)  
Ви  не  одні!  І  то  є  НОРМАЛЬНО
То  просто  таке  в  нас  життя  з  гіпервідповідальністю
__________________________

Заберіть  від  мене  вибір  ,
Хоч  нарешті  завмру,  як  в  музеї  стіна.
Бо  там,  де  чекають  швидкої  відповіді
Я  коливалась,  затихала  і  зникала  за  -енних  чужих  "а?"
Де  потребувалось  виваження  в  голосі    -  я  мовчала  ,
а  в  голові  суцільні  ріки-думки..
Й  детально  дивилась  ,    ігноруючи  кожні  "і"

А  дивилась  на  закиди    життя    так,
Що  здалось  СОБІ  ,  що  то  був  суцільний  крах
Бо  для  когось  питання  ,там  й  відповідь  -    одразу  ШАХ  і  МАТ...
.....Щасливі......
А  я  -  ні  вперед,  ні    назад
Для  мене  рух  -  то  ТВІЙ  суцільний  самоістний  кат.
Для  якого  ти  -  цар
Для  якого  ти  -  раб
Це  -  ТВІЙ  суд  .  Ти  -ТВІЙ  перед  домом  сад,

Де  садила  рози  ..  І  якщо  вони  не  про-рос-ли,
То  бо  ТИ  лиш  вкладала  в  них  замало    води  і  крапка.
 і  більше  ніхто.  
Замало  думки,  любові,  краси.
Бо  там,  де    вкладаєш  і  даєш  чомусь  рости  
Ти  маєш  часткову    відповідальність  за  його  потуги,  наслідки  і  шляхи

Я  довго  вчилась  .  
Мабуть  рік/два    чи  цілих  двадцять  вісім  і  п'ять.    
А  може  і  вічність,  та  й  здавалось  часом,  що  все  було  на  повне  фіаско  ,  а    зась..

Я  пускала  мурахи  з  тіла  відвідати  всі  шляхи  від  мого  вибору  в  вернісаж.  
Я  пускала  відволікатись  в  книги  і    бродити.  Збирала  сили  і  ненавиділа  свій  же  погляд  в  якому  ти  не  "ти"  і  я  без  "я"  .    

Я  складала    відчуття  ,  чи  як  кажуть  "чуйку"
Та  все  лиш  з  часткою  впевненності  та    знання  
Бо  всі  свої  заплутані  світи,  всі  свої"  але"  /  "почекати"  /"вберегти"/,  
Було  для  того  ,  щоб  знати  ,  як  справді  для  себе  буде  найбільш    спокійно  йти.  

Бо  зрештою  виявилось,  що    вкрай  забагато    мені  треба    сил  ,
щоб  дивитись  ,  навчитись    і  не  втікти  .
У  світі    де  для  себе"  ти"  
то  є  ТІЛЬКИ    ти  !

А  не  сусідні:
"надіюсь,    розраховую  і  чи  справді  ти  б  змогла?"
Я  тікала    від  очікувань  і  безправних    оцінювань  життя
Я  задовго  мовчала  ,  і  лиш  думала  ,  як  зробити  так
Щоб  жити  в  спокої  і  мати    свою  вірну  синицю  в  руках.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996027
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2023
автор: Тейсі