Сонячний ранок, тепленький, ніжний,
А чи буває, життя безгрішне?
Себе раптово, запитаєш ти,
Коли між злом і добром є мости,
Все ж по яких, вимушений пройти,
Щоби удачу й гідність зберегти.
Глянеш, задумливо, знов до неба,
Мабуть у цьому, часом потреба,
Бог надає нам випробування,
Зроду не меркнуть всі сподівання.
Що вірний шлях, вже вибрав у житті,
Тож і розраду знайдеш у меті.
Та пожалкуєш, що пізніш зробив,
Не те сказав, вже відчув - тож згрішив,
Кожне діяння, це стрес для душі,
Хочеш зануритися, ще в тиші.
У молитвах, укотре до Бога,
Пробач, чомусь важка ця дорога,
Тож від поми́лок не зарікаюсь,
Мене прости, бо я грішний, каюсь!
За мить полегшення, вже відчуєш,
О, наш Всевишній, усіх лікуєш,
Благословенне,ти життя маєш,
І я живу, і це справжнє щастя!
*
Сонячний ранок, із днем вітався,
Звичайно кожен - не сумнівався,
Життя безгрішне, ні, не буває,
Хоча душа цього, так бажає.
17.09.2023р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995950
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2023
автор: Ніна Незламна