Жовтень надворі. Збирається дощ.
Небо нахмурене, простір в тумані.
Згадую ранки, які були “ДО”,
Зараз нам ворог розкреслює грані.
З радіо линуть новини сумні,
Дати, обличчя, Сергійки… Івàнки…
“Хай більш не гине ніхто на війні”,
В Господа прошу від самого ранку.
Відволіклася на мить на своє,
Тільки на хвильку забула про горе,
Знову реальність, як молотом, б’є
Віра ж єдина незламна: “Поборем!”
Я так любила колись листопад,
Він був порою із божого злàта.
В чому ж тепер відшукати відрад?
Серцю ж кортить попри сум їх шукати:
Хочеться кави й хороших новин,
Хочеться тихих ночей і світанків,
Злив, листопàдів, вітрів, хуртовин,
Хай буде все без смертей і без танків…
Н. Хаммоуда.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995869
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2023
автор: Наталя Хаммоуда