Болить мені моя свята земля –
Її глибокі незагойні рани,
Тому іду країну визволять
Від московитів, посланих тираном.
Я добре знаю, що таке любов:
Нею – живуть, за неї – умирають.
Переконатись хочу знов і знов,
Що ця любов є справжньою до краю.
Війна – це біль і тіла, і душі,
Який століттями нагадувати буде
Про зниклих безвісти близьких, товаришів,
Допоки серце б’ється й дишуть груди.
Якою б наша доля не була,
Які б випробування не послала,
Молюсь, щоб Україна відбулась
Й звучало вічно: «Україні слава!»
30.09.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995839
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2023
автор: Ганна Верес