Поцілунок осіннього світанку
я спивала ніжно із росою,
він спіймав мене через альтанку,
де я осені втішалася красою,
зашарілась я, немов дівчисько,
червоніла, мов калина, зрання,
а світанок, нахилившись низько,
шепотів на вушко про кохання,
жест зробивши вправно і уміло,
сонцем засвітив осінній ранок
і скупав мене у променях він сміло,
загорнувши у зникаючий серпанок,
обійнявши, вмив мене росою,
на багряний подіум повів,
де стояли в шатах над водою
доньки сивочолих яворів,
дарував він грона винограду,
сонні квіти в райському саду,
смакувала я його принаду
і казала: «Завтра теж прийду».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995768
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2023
автор: М_А_Л_Ь_В_А