Я тільки їй пишу, пишу й пишу,
Багато хто, уваги не звертає,
До України я любов несу,
Бо велике серце їй я маю.
А по- іншому не може бути,
Мої рядки складають лиш любов,
Всім добитися, як завжди суті,
Йде через міру в Україні кров.
Коли те, усе страшне скінчиться?
І поверне́ться затишок й любов,
Зустрічать усім щасливі миті,
І буде теплим і спокійним сон.
Все писати стану я уміло,
Не передати діло на словах,
Доб'ємося ми своєї цілі,
І заб'ємо куди потрібно цвях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995537
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2023
автор: Валентина Ярошенко