Все скрізь палає та горить,
Немає виходу із цього,
Але ж я бачу ту дорогу,
Яка веде мене в блакить.
Там неба сяйво, спокій, радість,
Нема тривог і весь час світло,
Ніхто не відчуває заздрість,
Не проливає кров, не гине
Посеред пекла й крові свята,
Де правлять демони самі.
Я знаю, в кого є відвага,
Сприймає силу від землі,
В якій живе його коріння,
Який вовік її не кине,
Я відчуваю це тяжіння
Сьогодні, завтра... Цим ми й живі!
05.10.2023 19:38
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995524
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2023
автор: Talia