а зло стоїть навпроти
сміється
каже: не здолаєш!
воно — гора
а я — лишень дрібненький камінець
воно — зчорніла хмара вогню та сірки
а я — солона крапля поту (чи сльоза?)
й розтану, випаруюсь, зникну
якщо продовжу боротьбу...
і страх
диявола прислужник
шепоче зліва:
треба відступати
не подолати тих
хто більше і сильніше
назад вертай
ти збережеш, якщо не гідність, то хоча б життя!
і зло, і страх, і вітер
сплелися в моцнім триголоссі:
вертай!
тікай!
біжи!
та їм піддатись не дозволить віра
що я — той самий камінець
який поцілить в Голіафа
липень 2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995426
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2023
автор: Яніта Владович