«Є лише мить…» 

***

Є  лише  мить  --

Між  вчорашнім

Та  завтрашнім..,

Є  лише  мить,

Що  сьогодні  зудить..,

Що  я  боюсь

І  що  буду  втрачати

Я  --

То  лише  мить,

Яка  мене  болить..,

То  лише  дійсність

Тепер

І  не  зірве  вона  

Мого  побачення

З  тою,  яка

В  моїм  серці

Лежить...

--------

Десь,  там,  далеко

Зірки  з  неба  падають  --

Ніби  планети,

Як  наше  життя..,

Бо  для  вчорашнього

Нашими  втратами  --

Ми  лише  мить,

Що  бажанням  жила...

--------

Ніби  пісок  --

Переливами  спогадів,

В  тому  дитячому,

Як  забуття

І  не  пройде,  із  вчорашнього

В  завтрашнім,

Тої  миттєвості

Спраглість  буття...

--------

Хто  я  такий

І  до  чого  би  прагнув

Я..,

Як,  в  забутті  --

Я  помилками

Жив,

Бо  не  у  цім

Ми  шукаєм  достатнього,

Що,  у  величному  --

Вічний  приплив...

--------

Ще  би  хоть  раз

Подивитися  в  очі

Ці,

Які  Господь

Дарував  полюбить..,

Що  я  згадаю

В  безмовності  космосу,

Як  відійду

У  навічності  мить..?

--------

Є  лише  мить  --

Між  вчорашнім

Та  завтрашнім..,

Є  лише  мить,

Що  сьогодні  зудить..,

Що  я  боюсь

І  що  буду  втрачати

Я  --

То  лише  мить,

Яка  мене  болить..,

То  лише  дійсність

Тепер

І  не  зірве  вона  

Мого  побачення

З  тою,  яка

В  моїм  серці

Лежить...
-------------------------------------------
09.04.2005-03.10.2023;  
Paris  (  M°  14  /  A)
=======================

 (!!!)

Автор  :::

 Катинський  Орест  (Katynskyy  Orest)

=======================

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995293
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2023
автор: MAX-SABAREN