Зачиняй дверцята у серце,
засинай у затишній тиші.
мальовничо заплакане скерцо,
зазвучить для твоєї душі.
Ти одразу тікаєш з реалій,
де омана, депресія, злість.
а у маренні все без печалі,
хоча там ти лише просто гість.
Засинай, так завжди було легше,
твоє серце там буде міцним.
наче біль невтихаюча вперше,
обернеться не чимось гірким.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995271
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2023
автор: Олена Дервіш