Іще ‘дин день в історію утік,
Кривавий слід лишивши за собою,
Забравши тисячі людських життів,
Осяяних за волю боротьбою.
Іще ‘дин день розбурханих тривог,
Гарячих сліз, дитячих і вдовиних,
І згаданий не раз в молитві Бог,
Адже до нього кожне слово лине.
Іще ‘дна ніч ракетного вогню,
Безсоння і сиренне завивання.
На жаль, душі не зодягти броню,
А всюди смерті, біль і руйнування.
Іще ‘дин день І розпачу й надій –
Усе пливе в єдиному потоці,
Коли народ забув, як це радіть,
Бо ж небезпека жде на кожнім кроці.
Іще ‘дин день закреслив календар,
Адже війна – це рани і утрати.
Навіть Господь зненацька… заридав:
«А донедавна ж називався «братом»…
Іще ‘дин день змагання зла з добром.
Не зупиняє ворога й колиска…
Летять ракети над старим Дніпром…
Все ж Перемога України близько!
19.09.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995247
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2023
автор: Ганна Верес