Прощається осінь із літом,
Чепуриться стрічати зиму.
Оділа сади різно квітом
І вкрила барвисто траву.
Небо злегка вже сіріє,
Вкрили хмари його дощові.
Ще трішечки сонечко гріє,
В осінні короткі дні.
Вітерцем холодним повіє,
Килимом стелить листву.
Прохолодним дощиком землю полиє,
Готує природу до зимного сну.
Завихрює сніжок і завіє,
Засніжить лани й ліси.
Сніжок від морозу землю зігріє,
Щоб проснулися в пору веснянки-краси.
2023р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995009
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2023
автор: Сокол