[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Dbn-VkE7ebU[/youtube]
Тче старанно повутиння,
Осінь невгамовна.
Має це таке цвітіння,
І вважа - коштовне.
Цвіт виблискує на сонці,
Срібними нитками.
Позбирає ще росинки,
І влете рядками.
Тче вночі, щоб рано вранці,
Бачили роботу.
Подарує ці гостинці,
Знайте про турботу!
Обережно, ще й з любов"ю,
До смаку - деревам.
(Хай не щедрі похвальбою).
Ця прекраса й вербам.
Заморилася небога,
Трохи придрімала...
Все ж чомусь в душі тривога:
Так зробила мало.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994927
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2023
автор: Cнежана