Після роботи хомячки бігають в клітках,
Замкнені в просторі з колесом життя.
Вийти на вулицю і тікати
Від себе та інших, у небуття.
Щоб вітер зніс усі спогади,
А дощ змив кров із рани.
Серце болить, відпусти мене.
Місто і місце залишене богами.
Замість Сонця Місяць освітлює шлях,
Й тіні минулого на світло виходять.
Я біжу - дожени мене,
Я впаду - дай мені руку.
Боже, дай сили іти мені,
Ти - єдиний хто зупинить цю муку.
27.09.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994875
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2023
автор: Evelina Elsane