Звикають люди до війни,
Байдужі кам'яніють душі,
І відгукнутися не змусиш:
Як в бій ідуть не їх сини.
Серця від горя не болять,
Бо чуже горе не хвилює,
Цей крик до неба:"Алілуя!"
Уста і серце не кричать.
А наші прадіди і предки,
До чиїх ходимо могил,
Ми їхні платимо борги,
Життя вивчаючи абетку.
За волю боротьба завжди,
То ж не лишайтеся байдужі,
Лише гуртом стаємо дужі,
І шансів тут нема в орди.
Не дайте совісті мовчати,
Не сумнівайтеся й на мить,
Нехай душі вогонь горить,
Ми в цій війні усі солдати.
ГАЛИНА ГРИЦИНА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994857
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2023
автор: синяк