Сонце миру ми ждемо
У важкий цей час,
Бо війну ми ведемо.
Вороги ж на нас
Всіх напали. Рідний край
Прагнуть наш схопить,
Нас же – власній владі вкрай
Темній підкорить.
Сонце миру в нас було.
Гріло ніжно нас
Лагідне його тепло,
Та минув той час.
Вороги до нас прийшли.
Й сонце миру вмить
Згасло. Адже почали
Всі вони в ту мить
Цю жорстокую війну,
Що у нас іде,
Бо порушив тишину
Ворог. Він веде
Проти нас її, та ми
Відсіч даємо,
Бо щасливими людьми
Прагнем жить. Ярмо
Скинемо. І запала
Сонце миру в нас,
Випаливши зло дотла
В цей прекрасний час.
Грітиме воно весь край,
Кожного із нас.
Адже все ж настане край
Тій війні, що в час
Темний цей у нас іде.
Скінчиться війна.
До свого кінця дійде́
Назавжди вона.
Євген Ковальчук, 15. 09. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994718
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2023
автор: Євген Ковальчук