Сумні думки звіряю дикій грушці,
Усі жалі відклала журавлю.
Несу печалі тендітній подружці
На білі руці золотом хилю.
Зима, зима… Коли ж весна чи осінь…
Зима без літа й краплі кришталю.
А я стою зодягнена і боса,
Як в дивнім сні: живу неначе сплю.
Той сон гіркий, пречорний та тривожний.
Я в нім застигла: все кричу німа!
Моя крихка надія стоголоса,
Моя столітня зимонька-зима!
Несу печалі тендітній подружці –
Спочине тихо та біда мала.
На білі руці два дрібних горішки
Й одна сльозина з теплого крила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994700
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2023
автор: fialka@