У вигинах кропиви зажурюсь

Згублю  себе  у  зоряних  потоках!
Зоря  впаде  і  я  впаду  за  нею.
Знайду  коню  сумнівну  ворожею,
У  вигинах  кропиви  зажурюсь.
Не  довгий  вік,  де  ми  були  багаті.
Одноманітність  більше  не  вражає!-
Вражають  лиш  дівчата  бородаті,
Коли  на  них  крізь  кропиву  дивлюсь.

Вже  й  погляд  божевільний  і  безлистий,
Вже  на  щиті  латаття  попелисте,
Вже  шлях  до  раю  вирізьбив  Сядристий
І  дивний  серп  палає  над  чолом...

Тепер  до  справ:  -

Припну    косу  до  стріхи,
Бо  вже  чекають  кози  на  горіхи
Зіграю  з  ними  в  дурня  без  зловтіхи
Ще  й    гребінець  залишу  під  столом  …

250923

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994675
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2023
автор: bloodredthorn