Загадкова, трохи задумлива,
Жовтокоса красунечка осінь,
Сумовита й часом него́дяна,
Їй ніколи не бути самотній.
Бо поряд сонечко велелюбне,
Почуття спроможне зігрівати,
Захопить зопалу й поцілує,
Цим обіймам можна довіряти.
Бурштино́м засяє, запалає,
Нарядить намистечко з калини,
Незвичайно ніжно закружляє,
Осипавши листячком щасливих.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994635
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2023
автор: liza Bird