***
Зелена верба. Блакитне небо.
І в ньому жодної чорної цятки -
ось і все, що людині треба,
хіба своєчасно сплатити податки )
Ще — знову навчитися посміхатись:
наука, яку забував він роками.
Можна навіть без власної хати,
можна важко робити руками.
Бо поряд дерево вже облетіло,
чорне і голе в жовтавім промінні...
Душа ще радіє, не зниділо тіло,
бамкає дзвін, діють чари осінні.
Злітає горлиця на черепицю,
а синя безодня її огортає
своїм співчуванням, дарує дещицю,
яка насправді ціни і не має...
24.09.2023,
Меліскерке.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994631
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2023
автор: Валерій Коростов