Клен розвісив сережки,
Мріє дати життя,
Павучок, тче мережки,
Як завжди до пуття.
Вітерець все гойдає,
Як дитячу колиску,
Осінь нічку вмовляє,
Зачаровує блиском.
Хай мигтять іще зорі,
Чорні хмари спочинуть,
У небесному морі,
Далеченько поринуть.
Із світанком сіяю,
У парчевій одежі,
Від душі погуляю,
Як мені і належить.
Час назад не вернути,
Вересневі забави,
Не спізнюся збагнути,
Це останні заграви.
Що росинки яскраві,
Згодом зміняться в ржаві,
Моє ж сяйво в тумані,
Змиють дощики ранні.
24.09.2023р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994626
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2023
автор: Ніна Незламна