Пісні нам співали чужі повсякчас.
То, може, свої ми усі пригадаєм,
Усі ті пісні, що співали до нас!
Згадаймо ж ми рідні гаї, водограї , -
І, як по весні солов'ї, - заспіває!
Хіба ж не співали своїх ми пісень,
Коли вже вечірня зоря догорала, -
Був вечір ласкавим і щедрим був день,
Співати душа і сама починала,
Ла Скала тихесенько відпочивала.
Співала і в свята, і в будні душа
Про краще життя, про нескорену долю
Від щирого серця, - і в радості, в горі.
Не варті пісні без душі ні гроша,
Коли в них нема про Любов і про Волю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994591
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2023
автор: Рунельо Вахейко