Гаряча кров рікою ллється,
до зір встають огні й дими,
і Темрява зі Світлом б’ється,
і нелюди – із надлюдьми.
По чорних згарищах-руїнах
несуться орди божевільні…
Та в мене ти навік єдина,
і долі наші нероздільні.
Ти пошматована війною –
та все ж прекрасна і кохана.
Молюсь і плачу над тобою…
Країна-біль, країна-рана!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994415
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2023
автор: Світлана Себастіані