Іде війна, і в полум’ї нам тяжко буде вижить
Бо кожен день в обстрілах сотні згинули уже
Сигнал сирени серце ріже наше і тривожить
Здається нам, нема кінця, жорстокість стереже
Та боремось з останніх сил, у попелищі цьому
Наша душа мов обгоріла від усіх атак постійних
Мільйони хочуть у майбутньому вернутися до дому
Діждатися спокійних як колись хвилин повільних
Коли нам не потрібно було бігти у підвал, летіти
Немов би миша сіра польова від сокола в степах
За ці тяжкі воєнні десять років понавчались жити
Але єдине не приходить в нашу звичку, - страх
Вагомий аргумент коли ми хочемо проснутись
Побачити своїх рідненьких, обійняти знову всіх
Але тривога, і в думках так хочеться всміхнутись
Сказав всім, щоб не боялись, - звук сирени стих
Ми мріємо про мир і про життя спокійне вдома
Та боремось за кожен подих, сила у душі й серцях
Не подолає нас ніякий страх, не подолає втома
Тримаємо майбутнє ніби сокіл мишу в пазурах
Здолаєм ворога та подаруємо свободу рідним
Внесемо імена свої в історію яка карбує нашу міць
Готовий кожен стать відважним, сильним, гідним
Щоб вигнати з землі святої всіх російських вбивць
Зроста бажання бути там де проливають кров
І бути серед тих хто витрачає ненависть в бою
Щоб карбувалась віра в перемогу, до землі любов
Яка зростила нас, за це життя народ стоїть горою
21.09.2023 (Яресько Я.М).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994410
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2023
автор: Ярослав Яресько