Із проханням йде до шефа
Працівник Кирило,
Хвилювався, як ніколи –
Всього потом вкрило.
Витер лоб, в кишеню швидко
Заховавши хустку:
-Ось заява, хочу взяти
Тижневу відпустку.
-Не дозволю!- шеф гарикнув,-
Ні по якій квоті!
Ти що, дурень, і не бачиш –
В нас завал в роботі!
-Та у мене є причина,
Треба відлучитись:
Щоб не було далі лиха –
Мушу одружитись.
-Хто вона, ота дурепа?
Що це за робота,
Що погодилася вийти
Враз за ідіота?
Тут Кирило випнув груди,
Зразу взявсь за діло,
Знав, що гірше вже не буде,
І промовив сміло:
-Зберегти під час відпустки
Я прошу зарплату,
Бо погодилася вийти
Ваша доня, тату!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994298
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2023
автор: Катерина Собова