Левам страхів тишу кинь на поталу,
Хай роздирають і світло, і тінь.
Шум стане рідним і мало по малу
Сушу розгледиш, тож якір там кинь.
Звіра сховай у сувої шовкові.
Швидко й безшумно іде корабель,
Звір хоче плоті, звір хоче крові,
Сонця боїться й безмежних пустель.
Гине, ковтаючи спокій і душі .
Страшно, хоч очі туман затуля,
Тих хто не зможе дістатися суші
Хвилі задушить бурхлива петля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994280
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2023
автор: Ася Оксамитна