*****
Яким же треба бути злим,
Щоб починать війну
Жахливую, страшну
В тих, хто шляхом йде життьовим,
В ній відбирать життя, яке
Одне лиш в світі цім
Земнім і теж однім,
Тому що це життя людське!
Душі та серденька нема
В тих, хто війну веде.
На тому місці, де
Вони повинні буть, пітьма
Лиш чорноока – темне зло
Без краплі співчуття.
Воно у їхнє бо життя,
У їхнє бо єство ввійшло
Й керує ними так, немов
Начальник. Подола
Всі темні чари зла
Того лиш світлая любов.
Її гарячеє тепло,
Немов вогонь, умить
В ту чарівную мить,
Як ввійде, випалить все зло,
Яке війни є джерелом.
Яскраво заблищить
В чудову цюю мить
Лиш сонце миру, що теплом
Своїм і душі, і серця
Людськії буде гріть.
І будемо радіть
Життю. Війна ж скінчи́ться ця
І більш її повік
Не буде в світі цім,
А будемо ми в нім
Лиш в мирі жити вік.
Євген Ковальчук, 12. 09. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994124
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2023
автор: Євген Ковальчук