Хотіла би сонечком сяючим стати:
Промінням іскристим людей зігрівати,
Дивитися з неба, від щастя радіти,
Як весело зграйками бігають діти.
Хотілося б зіркою ясною стати:
В небі Чумацький Шлях пильнувати,
Щоб в космос літали такі лиш ракети,
Дізнатись: існує життя на планетах?
Хочеться лагідним дощиком стати:
Пестити квіти, зе'рна плекати,
Кров на землі всю до крапельки змити,
Щоб босоніж по травичці ходити.
Хотіння моє - білим голубом стати:
Під мирним небом плавно літати,
Героїв додому усіх повернути,
Хоча про війну вже не вдасться забути.
Хочу з дитинства чаклункою бути:
Руїни підняти*, життя в них вернути,
Зло спопелити й мир був усюди,
Жить на Землі, щоб не плакали люди.
Примітка: вірш для дітей шкільного віку.
* підняти - тут відбудувати зруйноване.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994095
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2023
автор: Галина Лябук