Ми всі чекаємо на краще,
Дивись комусь та повезе.
Бо не може буть інакше,
Надія нас вперед веде.
Давно ми сильні і багаті,
Хоч рідшають наші ряди.
Ми знищемо катів рогатих,
Ховаються, як ті кроти.
На смерть вони ідуть сміливо,
Яка ціна тому життю?
На трупах них розквітне нива,
Бережімо рідну й свою...
Вона для нас завжди найкраща,
Клаптик кожний найрідніший.
Не переможе її раша,
Бути вільною їй вічно!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994028
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2023
автор: Валентина Ярошенко