Задумливо собі в кафе сиділа,
Любила дуже з корицею каву,
Й собаку за вікном оту жаліла,
Дворнягу сіру на лапу кульгаву.
Подобався капелюх їй крислатий,
В біленький горошок сукня червона,
Ніколи не переймалась роками,
Завжди на очах була в Купідона.
Зрозуміти б, що незвичного в жінці,
Чому така надихає поетів,
Особливе, що в її поведінці?
Вона жіночна ... невже не угледів?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993866
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2023
автор: liza Bird