І попереду ніч і позаду пітьма,
Зачарований маревом станеш над прірвою,
Один крок розділяє умовність сама
Один крок ще до вічності в часі розірваний
І попереду час і позаду роки
Ти стоїш в задзеркалля задивлений вічності,
Ми як два береги крижаної ріки
І бездонні глибини від нас втаємничені
І попередубіль,перед ним каяття,
Як же жити без віри-як свічці без спалаху?
У загублений рай все шукать вороття
і спвзаючи вниз дертись гострими скалами
І попереду вічність-позаду життя
Із безвір"я вернешся забутими стежами,
Від страждань і надій запалає свіча.
Я чекатиму там поза часом і межами
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993804
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2023
автор: Оксана Юрченко