Молюсь за тебе, Україно,
Бо твої до́ньки і сини,
Зали́шивши свої родини,
Пове́рнуться не всі з війни.
Ти плачеш так, як плаче мати,
Яка у світ їх привела,
Нема, напевно, більше втрати,
Ніж ти із болем прийняла.
Загояться із часом рани
Од розпачу та гіркоти,
Затягнуться душевні шрами,
Що серцем відчуваєш ти.
Молюсь за тебе, Богом да́на,
І знаю, що розквітнеш знов,
Моя Вкраїно незрівнянна -
Вогнем нескорена Любов!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993798
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2023
автор: Инна Будиловская