Моє небо закрите навіки,
Мої весни змінились на зими.
Підіймаю щосили повіки
І збираю розбиті частини.
Я зробилась незламним атлантом,
Що несе на плечах сум і втрати.
Я шукала в коханні константу,
Та спіткнулась об болісні зради.
Та крізь темні, закинуті хащі
Бачу світло й нові повороти
І я вірю, що буде лиш краще
Після вивчених мудрих уроків.
12.09.2023
©Валерія Кропівна
Переклад свого вірша (Будет лучше)
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980594
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993697
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2023
автор: Валерія Кропівна