Розплутую нитки палких думок... (авторський переклад)
Розплутую нитки палких думок...
Ой хтось же і вузлів попов'язав...
Я з них зв'яжу для тебе светерок...
Бо ж холодно тобі... ти сам казав...
Хоча... й мені тепер не до ладу́...
Чому ж не розвела вогонь в печі...
А може я до рук візьму сапу
І буду цих думок нитки сікти...
У ніг моїх уламки одкровень...
Змету скоріш... порізів не боюсь...
І може в забуття відправлю день...
Звучанням тиші в ньому я уп'юсь...
Насичусь порожнечею ночей
Й піду до сну... безмежності під спід...
Думки осядуть в глибині очей...
Та ніби полиша́ть зненацька слід...
01.03.2019
Распутываю снова мыслей нити... (исходник)
Распутываю снова мыслей нити...
Ох кто-то и узлов понавязал...
Гляди, из них свяжу тебе я свитер...
Ведь холодно тебе... ты сам сказал...
Хотя... и мне теперь немного зябко...
Зачем же я не затопила печь...
А может захвачу-ка в руки тяпку
И буду этих мыслей нити сечь...
У ног моих осколки откровений...
Смету рукой... порезов не боюсь...
И может быть укутаюсь забвеньем...
В нём тишины звучанием упьюсь...
Насытив душу пустотою ночи,
Уйду ко сну сквозь жгучую печаль...
Осядут мысли... в знаках многоточий
Оставив след... как будто невзначай...
01.10.2017
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993644
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2023
автор: Олена Студникова