Царство небесне моїй мамі,
Бабусі, найкращій на землі.
Не передати біль словами,
У кожній тепер живе сім'ї.
Її добро і час безмежний,
Там рівнини, море і поля
Можливо піраміди звести?
Від неї розпочинається земля..
Було у неї безліч друзів,
Осіння тепер прийшла пора.
У чорному у нас є смуток,
Йде царство тобі рідна моя.
Як тяжко загубити матір,
Нам її ніколи не знайти.
Тримає нас число і дата,
У пам'яті разом із нами ти.
Ти будеш жити для нас вічно,
Єдине життя дала для нас.
Воно палає для нас світлом
А твій світ тепер завжди погас.
Прощай матусю моя рідна,
Не тримай на мене якось зла.
Була завжди тобою гідна,
Достатньо було твого тепла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993639
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2023
автор: Валентина Ярошенко