Весна гарцює в сонячній оазі,
Легку хмаринку вітром підганя.
Здається, не було ще так ні разу,
Щоби весні раділа так земля.
Розправивши і плечі свої, й груди,
Вдихає свіжість трав, п’янку росу.
Мурашками весь день усюди люди,
Додому втому ввечері несуть.
Коли ж засвітить вечір зоренята
І сяде в човен місяць молодий,
Озвуться звідкись перші журавлята,
Які дісталися до рідної води.
Люблю цю пору, викохану Богом,
Коли природа оживає знов,
Тоді в душі – нічого, крім любові,
Адже вінчаються Десна і Снов.
29.09.2021.
Авторка – Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993626
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2023
автор: Ганна Верес