Не може серце без красот (авторський переклад)
Скидає осінь нам на плечі
Розшитий златом оксамит.
Коротші дні... холодний вечір
Змарнілий має колорит.
Поблякли трави... небо мліє
Над степом, волю дав сльозам.
А місяць тішиться у мріях,
Проливши мовлення бальзам –
Хай вигадка... але медова.
Не може серце без красот!
У далеч манить небо знову...
Душа, як птаха без висот,
Крильми́, буває, б'є... з досади...
Лише політ – душі відрада!
11.02.2019
Не может сердце без красот (исходник)
Роняет осень мне на плечи
Расшитый златом аксамит.
Короче дни... прохладный вечер
По мутной глади вод скользит.
Поблёкли травы... млеет небо
Над степью, глядя ей в глаза.
А месяц сказывает небыль,
Излив словесности бальзам —
Пусть вымысел... но всё же сладок.
Не может сердце без красот!
И манит вдаль небесный ладан...
Душа, как птица без высот,
Порой крылами бьёт... с досады...
И лишь полёт — душе отрада!
08.09.2015
–––––––––––––––
Иллюстрация:
Елена Саппа "Полёт"
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993317
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2023
автор: Олена Студникова