Самому треба все робить.
Надіятись, - на кого?
Був друг, якому в якусь мить
Думки ввіряв, як Богу.
І зараз він би підказав,
Як далі буть, хоч знаю,
Що він упевнено б не знав,
Що приведе до раю,
Або кудись ще заведе, -
Гарантії немає.
І що робить, коли і де,
Коли війна сьогодні йде?
Це, може, й Бог не знає.
І з того часу як нема
Зі мною друга поряд,
Питать у когось вже дарма:
- Чи Світу вистачить ума
Зробить, щоб менше горя
Було, сьогодні зокрема,
На Світі? Чи надій нема?
Буть може горе від ума,-
Без нього ж - більше горя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993184
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2023
автор: Рунельо Вахейко