«Гори -- моя зоря…»

***

Гори,
Гори,
Моя  зоря..!
Моя  зоря
Вечірняя  --
Тебе  на  небі
Бачу  я,
Ти  знов  прийшла
Тендітная...

А  може  ти
Давно  пішла
І  тільки  світло
Ще  горить  --
За  тим,  що  була,
Як  жива,..
Мене  чекала  --
Світлая...

Гори,
Гори,
Моя  зоря
І  серед  дня
Знайди  мене,
Щоби  простить  --
Привітная,
Коли  не  буде
Зіткнення...

Або  забудь,
Якщо  ти,  знов  --
Знайшла  когось
У  кращім  дня...
Гори  завжди,
Щоб  знав  я,  в  тім,
Яка  кохана  ти
Моя...

Бо  світло  йде,
А  ти  пішла
І  я  чекаю
Знов  тебе...
Гори,
Гори,
Моя  зоря  --
Моя  коханая
В  живе...

Коли  забудеш
Ти  мене
І  десь  між  хмар
Сховаєш  взір  --
Знай,  що  знайду
Я  ту  стезю,
Якою  світиш
Серед  дір...

І,  як  колись,
Помру  в  тобі,
Щоби  зустрітися
В  раю,
Де  будеш  ти  --
Одна  лиш  ти,
Зорею  ясною
Моєю...

Бо  ти  і  я  --
Одне,  в  мені,
Коли  на  небі  --
Серце  світить
Тим,  що  згорає
У  тобі
І  до  життя
Моєго  мітить...

В  тобі  є  --  я,
А  ти  в  мені  --
На  небосхилі
І  в  житті..
Гори,
Гори,
Моя  зоря,
Щоби  не  вмерли
Наші  дні...

Гори,
Гори,
Моя  зоря,..
Моя  зоря
Вечірняя  --
Тебе  --  на  небі,
Бачу  я  --
Ти  знов  прийшла
Тендітная...
--------------------------------------------
   05.09.2023;  Paris  (A-a)
 ========================

(!!!)

Автор  :::  

Катинський  Орест

 (Katynskyy  Orest)

=======================


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993106
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2023
автор: MAX-SABAREN