*****
Небо неокрає.
Сонце в нім пала.
Смуток серце крає,
Бо війна прийшла
В нашу Батьківщину –
Рідний, любий дім.
В цю страшну годину
Вороги у нім
Ті, які не знають
Жалю, співчуття,
Адже відбирають
У людей життя –
Найдорожчий в цьому
Світі скарб, який
Лиш один у ньому,
Як і світ земний.
Що ж? Хтось скаже: «Доля
В нас, на жаль, така».
Та у нас є воля,
А також кріпка*
Сила духу. З ними
Переможем всіх
Ворогів. Сумними
Більш не будем. Сміх
Радісний лунати
Буде серед нас.
Будем відчувати
Щастя повсякчас
Серцем і душею.
Будемо з ним жить
Так, немов з ріднею,
Неповторну мить
Кожну в світі цьому,
В рідному краю
Так, як в чарівному,
Дивному раю.
*Кріпка́ – розм. Міцна
Євген Ковальчук, 02. 09. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992893
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2023
автор: Євген Ковальчук