Надворі літо, з вікна музика лунає,
Під неї сміло, горобчики клюють зерна ,
Вона замріяна, коханого чекає,
Душа болить, коли прогулянки згадає.
Він так далеко, де війна, згарище хатин,
Русня залишила, вже коли відступала,
Єдине гріло, надія - він там не один,
Й що надто важко, це теж відчувала.
Щедрий врожай, серпень ховає у кошики,
Вона б, як завжди, хотіла друга пригостить,
Хоча їй настрій псували злобні скептики,
Все ж сподівалась зустрітись, хоч на одну мить…
Себе втішала - основне не втратить віри!
22.08.2023 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992808
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2023
автор: Ніна Незламна