В похибці свідомості і геми,
Бронзової геми з мармеладу,
Ми поновим зоряні вітрила
На шматкові мармуру фрегату.
Ми здобудем скарб апологету,
Як не зникнемо вночі в хропінні праху,
Між рядками згубними сонету
На очах у бранки Андромахи.
Одиноко лоцману на реї-
Поміж хмар - вітрилами цукати.
Чи досягнуть знову Емпірею
На зорі проникливі цикади?
300823
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992596
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2023
автор: bloodredthorn