У мене ти єдина,
Кохана Батьківщино.
Злилися я, людина,
І ти вже воєдино,
Неначе дві краплини
В одну. На світі всьому
Немає Батьківщини,
Окрім тебе. В мойому
Серде́ньку ти навіки
І у душі. Кохання
До тебе, наче ріки,
Із вечора до рання,
Від рання до смеркання
Тече у них, допоки
Мить не прийшла остання
Мого життя крізь роки,
Які ідуть, минають
На світі цім невпинно
І вороття не мають,
Бо бути так й повинно.
Усюди ти: в озерці,
У горах та у полі…
І у моєму серці,
Що б’ється ще поволі
Для тебе і заради
Теж тебе, Батьківщино.
Не матимеш ти зради
Моєї ввік. Невинно
Ти у війні страждаєш
У цю важку годину,
Та ворогів здолаєш
Ти. Б’ються ж бо без впину
Твої хоробрі діти
Із ними. Час настане,
Коли, неначе квіти,
Мир квітнути знов стане.
Євген Ковальчук, 01. 09. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992559
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2023
автор: Євген Ковальчук