(присвячую друзям Ярославу Новицькому
і Володимиру Ольберту)
Ви тримали в обіймах Карпати?
З діамантами всипаним небом.
По росі доводилось ступати?
Прохолоди устеленій скарбом.
Де немає суєт, тільки гори..,
Вічні гори і літній смарагд,
Невимовно-красиві простори,
Непотрібність щоденних вибагд.
Ще помножте це все на здійсненність
Ваших задумів, мрій та бажань
І відчуєте в дружній розмові
Ту життя відшліфовану грань.
Що виблискує чистим, бо справжнім,
Не прикрашеним боком душі,
Тут нема лицемірства, лукавства,
Бал не правлять пусті бариші.
Відкривається суть. От для чого?
Ми торуєм дорогу життя.
Та для того щоб ЖИТИ! Не нити,
Щоб поменше було каяття.
Від неправильно зроблених кроків,
Не просіяних розумом слів,
Від змарнованих, так неповторних,
Надпрекрасних земних наших днів.
28.08.2023р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992404
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2023
автор: Олекса Терен